У світі є звичка підбивати літературні підсумки саме на початку або середині нового року. Наша країна теж має таку традицію – визначати, хто є найуспішнішим письменником, чиї книжки найкращі. Зробити це важко. Ми пропонуємо свій варіант найкращих українських книжок минулого року.
«27 регіонів України» — збірка, в якій сучасні українські письменники (Ірен Роздобудько, Юрій Винничук, Сергій Жадан, Марина та Сергій Дяченки, Наталя Сняданко та ін.), дуже різні за віком і літературним стилем, спробували — іноді співчутливо, а іноді з іронією — розповісти про Україну. До того ж, кожен автор пише не про ті місця, де він народився, а про той регіон, куди за власним бажанням чи проти нього його закинула доля. Експеримент виявився досить неочікуваним.
Оксана Забужко «З мапи книг і людей». Нову книжку відомої письменниці складають вибрані есе з доробку останніх дванадцяти років, об'єднані темою культурного простору довкола нас. Розповідь від першої особи, тонко переплетені жанри мемуарів, рецензій, біографій та філософських роздумів роблять цю книжку привабливою для всіх, хто має смак до вдумливого читання.
Макс Кідрук «Бот». Це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, де поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Події в книзі вигадані, проте решта – місця, природні об'єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів і т.п. – цілком реальна. Майстерно описані технічні деталі роблять роман небувало реалістичним.
Любко Дереш «Голова Якова». Алхімічна комедія про геніального композитора Якова, якому судилося написати гімн до відкриття «Євро-2012». Люди, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до Апокаліпсиса.
Рідна домівка стає для Якова в'язницею. Хоч поруч з ним і живуть два брати, чотири музи й один злий геній, жодна нота не звучить в його серці.
Валерій Шевчук «Птахи з невидимого острова». До нової книжки найвидатнішого сучасного українського майстра прози увійшли три філософські повісті з пригодницько-фантастичними фабулами. Цей жанр більше опрацьований у літературі західноєвропейській, ніж в українькій.
Юрій Винничук «Танго смерті». Це роман про Львів 30-х років. У творі йдеться про долю чотирьох родин: української, німецької, польської та єврейської.
Манеру автора можна миттєво упізнати, настільки вона відрізняється від усього, що для нас звичне у нашій літературі. Але манера письма у цьому романі – це також і новий Винничук із захоплюючим сюжетом, в якому є і пошуки давнього манускрипту, і таємниця, і львівський концтабір. Це книга, що її мовби не читаєш, а живеш у ній.
Сергій Жадан «Вогнепальні й ножові». Нова поетична книга є збірником біблійних та кримінальних балад, герої яких вперто й послідовно рухаються темними стежками, намагаючись здійснити свої мрії. Персонажі цієї книги – апостоли та бойовики, пророки та біженці, агітатори та відступники, сирени, демони й зомбі – свідчать про час та заповнюють простір, з якого і з’являються вірші – ліричні й піднесені, радісні й ностальгійні, вогнепальні й ножові.
Надійка Гербіш «Теплі історії до шоколаду». Ця книжка – збірник добрих, теплих, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, про життя, любов, дружбу, пошуки, усміх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни.
