Трійця, Тройця – це одне з найбільших християнських церковних свят,яке відзначають у 8 неділю після Пасхи в пам'ять зішестя Святого Духа на апостолів і яке присвячене прославлянню Святої Трійці.
Через те, що це свято припадає на 50-й день після Пасхи, церква називає його ще П'ятидесятницею. Увібравши в себе багато рис іудейської П'ятидесятниці, християнська Трійця приєднала й національні риси тих свят, з традиціями яких вона частково злилася. Так, в українців Трійця злилася із Зеленими Святами. На Заході свято П'ятидесятниці не носить назви Трійці, хоча тісно пов'язується з її шануванням. З ХV століття святом Трійці в Католицькій Церкві стала називатися неділя до П'ятидесятниці.
Назву П'ятидесятниці свято одержало тому, що зішестя Святого Духа на апостолів сталося в старозавітне свято П'ятидесятниці, встановлене в пам'ять про дарування єврейському народові Закону при горі Синай; воно святкувалося в 50-й день після Великодня і припадало на закінчення жнив і збирання плодів, перші з яких приносилися в жертву в храмі. Саме в цей день, у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа, коли всі учні були зібрані в одній світлиці, раптом зробився шум, «ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів». Апостоли виповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами. Подія Зішестя Святого Духа на апостолів вважається початком Християнської Церкви.
Основа троїцької обрядності – культ рослинності, що в цей час починає розквітати. В Україні ще у ХVIII столітті до церкви приносили різні трави: зорю, м'яту, канупер тощо. У середину цих трав ставили потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка повинна горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовували як оберіг від різних хвороб.
Зелені Свята, перш за все, це – свято перемагаючої весни на порозі літа, коли природа ніби святкує з людиною своє відродження.
Немає коментарів:
Дописати коментар