Читання є безкоштовним квитком куди завгодно. Це ідеальне поєднання приємного з корисним. З одного боку, це хобі, беззаперечне задоволення від процесу, з іншого – знання в чистому вигляді. З раннього дитинства нам говорять про те, що читання – це добре. Не варто ним нехтувати, адже у даного процесу ті ж механізми, що і в листуванні.
До Вашої уваги пропонується 9 міні-оповідань довжиною в 55 слів.
Збережіть їх собі та обов’язково почитайте!
1. Джейн Орвіс. «Вікно».
З тих пір, як Риту жорстоко вбили, Картер сидить біля вікна.
Ніякого телевізора, читання, листування. Його життя – те, що видно через фіранки.
Йому начхати, хто приносить їжу, сплачує рахунки, він не покидає кімнати.
Його життя – пробігаючі повз фізкультурники, зміна пір року, проїжджаючі автомобілі, привид Ріти.
Картер не розуміє, що в оббитих повстю палатах немає вікон.
2. Лариса Керкленд. «Пропозиція».
Зоряна ніч. Найбільш вдалий час. Вечеря при свічках. Затишний італійський ресторанчик. Маленьке чорне плаття. Розкішне волосся, блискучі очі, сріблястий сміх. Разом вже два роки. Чудовий час! Справжня любов, найкращий друг, більше нікого. Шампанське! Пропоную руку і серце. На одне коліно. Люди дивляться? Ну і нехай! Прекрасна діамантова каблучка. Рум’янець на щоках, чарівна посмішка.
Як ні?!
3. Чарльз Енрайт. «Привид».
Як тільки це сталося, я поспішив додому, щоб повідомити дружині сумну звістку. Але вона, схоже, зовсім мене не слухала. Вона взагалі мене не помічала. Вона подивилася прямо крізь мене і налила собі випити. Включила телевізор.
У цей момент пролунав телефонний дзвінок. Вона підійшла і взяла трубку. Я побачив, як зморщилось її обличчя. Вона гірко заплакала.
4. Ендрю Е. Хант. «Подяка».
Вовняна ковдра, яку йому нещодавно дали в благодійному фонді, зручно обіймала його плечі, а черевики, які він сьогодні знайшов в сміттєвому баку, зовсім не тиснули.
Вуличні вогні так приємно зігрівали душу після всієї цієї холодної темряви ...
Вигин лавки в парку здавався таким знайомим його старій спині.
«Спасибі тобі, Господи, – подумав він, – життя просто чудове!»
5. Брайан Ньюелл. «Чого хоче диявол».
Два хлопчики стояли і дивилися, як сатана повільно йде геть. Блиск його гіпнотичних очей все ще туманив їх голови.
- Слухай, а чого він від тебе хотів?
- Мою душу. А від тебе?
- Монетку для телефону-автомата. Йому терміново треба було подзвонити.
- Хочеш, підемо поїмо?
- Хочу, але у мене тепер зовсім немає грошей.
- Нічого страшного. У мене їх повно.
6. Алан Е. Маєр. «Невдача».
Я прокинувся від жорстокого болю в усьому тілі. Я відкрив очі і побачив медсестру, яка стоїть у мого ліжка.
- Містер Фуджіма, – сказала вона, – Вам пощастило, Вам вдалося вижити після бомбардування Хіросіми два дні тому. Але тепер Ви в госпіталі, Вам більше нічого не загрожує.
Ледь живий від слабкості, я запитав:
- Де я?
- У Нагасакі, – відповіла вона.
7. Джей Ріп. «Доля».
Був тільки один вихід, бо наші життя сплелися в надто заплутаний вузол гніву і блаженства, щоб вирішити все як-небудь інакше. Довіримося жеребу: орел – і ми одружимося, решка – і ми розлучимося назавжди.
Монетка була підкинута. Вона брязнула, закрутилася і зупинилася. Орел.
Ми дивились на неї з подивом.
Потім, в один голос, ми сказали: «Може, ще разок?».
8. Роберт Томпкінс. «У пошуках Правди».
Нарешті в цьому глухому, відокремленому селі його пошуки закінчилися. У старій хатинці біля вогню сиділа Правда.
Він ніколи не бачив більш старої і потворної жінки.
- Ви – Правда?
Стара, зморщена карга урочисто кивнула.
- Скажіть же, що я повинен повідомити світу? Яку звістку передати?
Стара плюнула в вогонь і відповіла:
- Скажи їм, що я молода і красива!
9. Август Салемі. «Сучасна медицина».
Сліпуче світло фар, приголомшуючий скрегіт, пронизливий біль, абсолютний біль, потім такий теплий, що вабить чисте блакитне світло. Джон відчув себе на подив щасливим, молодим, вільним, він рушив у напрямку до світлового сяйва.
Біль і темрява повільно повернулися. Джон повільно, насилу відкрив опухлі очі. Бинти, якісь трубки, гіпс. Обох ніг наче й не було. Заплакана жінка.
До Вашої уваги пропонується 9 міні-оповідань довжиною в 55 слів.
Збережіть їх собі та обов’язково почитайте!
З тих пір, як Риту жорстоко вбили, Картер сидить біля вікна.
Ніякого телевізора, читання, листування. Його життя – те, що видно через фіранки.
Йому начхати, хто приносить їжу, сплачує рахунки, він не покидає кімнати.
Його життя – пробігаючі повз фізкультурники, зміна пір року, проїжджаючі автомобілі, привид Ріти.
Картер не розуміє, що в оббитих повстю палатах немає вікон.
2. Лариса Керкленд. «Пропозиція».
Зоряна ніч. Найбільш вдалий час. Вечеря при свічках. Затишний італійський ресторанчик. Маленьке чорне плаття. Розкішне волосся, блискучі очі, сріблястий сміх. Разом вже два роки. Чудовий час! Справжня любов, найкращий друг, більше нікого. Шампанське! Пропоную руку і серце. На одне коліно. Люди дивляться? Ну і нехай! Прекрасна діамантова каблучка. Рум’янець на щоках, чарівна посмішка.
Як ні?!
3. Чарльз Енрайт. «Привид».
Як тільки це сталося, я поспішив додому, щоб повідомити дружині сумну звістку. Але вона, схоже, зовсім мене не слухала. Вона взагалі мене не помічала. Вона подивилася прямо крізь мене і налила собі випити. Включила телевізор.
У цей момент пролунав телефонний дзвінок. Вона підійшла і взяла трубку. Я побачив, як зморщилось її обличчя. Вона гірко заплакала.
4. Ендрю Е. Хант. «Подяка».
Вовняна ковдра, яку йому нещодавно дали в благодійному фонді, зручно обіймала його плечі, а черевики, які він сьогодні знайшов в сміттєвому баку, зовсім не тиснули.
Вуличні вогні так приємно зігрівали душу після всієї цієї холодної темряви ...
Вигин лавки в парку здавався таким знайомим його старій спині.
«Спасибі тобі, Господи, – подумав він, – життя просто чудове!»
5. Брайан Ньюелл. «Чого хоче диявол».
Два хлопчики стояли і дивилися, як сатана повільно йде геть. Блиск його гіпнотичних очей все ще туманив їх голови.
- Слухай, а чого він від тебе хотів?
- Мою душу. А від тебе?
- Монетку для телефону-автомата. Йому терміново треба було подзвонити.
- Хочеш, підемо поїмо?
- Хочу, але у мене тепер зовсім немає грошей.
- Нічого страшного. У мене їх повно.
6. Алан Е. Маєр. «Невдача».
Я прокинувся від жорстокого болю в усьому тілі. Я відкрив очі і побачив медсестру, яка стоїть у мого ліжка.
- Містер Фуджіма, – сказала вона, – Вам пощастило, Вам вдалося вижити після бомбардування Хіросіми два дні тому. Але тепер Ви в госпіталі, Вам більше нічого не загрожує.
Ледь живий від слабкості, я запитав:
- Де я?
- У Нагасакі, – відповіла вона.
7. Джей Ріп. «Доля».
Був тільки один вихід, бо наші життя сплелися в надто заплутаний вузол гніву і блаженства, щоб вирішити все як-небудь інакше. Довіримося жеребу: орел – і ми одружимося, решка – і ми розлучимося назавжди.
Монетка була підкинута. Вона брязнула, закрутилася і зупинилася. Орел.
Ми дивились на неї з подивом.
Потім, в один голос, ми сказали: «Може, ще разок?».
8. Роберт Томпкінс. «У пошуках Правди».
Нарешті в цьому глухому, відокремленому селі його пошуки закінчилися. У старій хатинці біля вогню сиділа Правда.
Він ніколи не бачив більш старої і потворної жінки.
- Ви – Правда?
Стара, зморщена карга урочисто кивнула.
- Скажіть же, що я повинен повідомити світу? Яку звістку передати?
Стара плюнула в вогонь і відповіла:
- Скажи їм, що я молода і красива!
9. Август Салемі. «Сучасна медицина».
Сліпуче світло фар, приголомшуючий скрегіт, пронизливий біль, абсолютний біль, потім такий теплий, що вабить чисте блакитне світло. Джон відчув себе на подив щасливим, молодим, вільним, він рушив у напрямку до світлового сяйва.
Біль і темрява повільно повернулися. Джон повільно, насилу відкрив опухлі очі. Бинти, якісь трубки, гіпс. Обох ніг наче й не було. Заплакана жінка.
Немає коментарів:
Дописати коментар