В давні часи книги були великою цінністю та існували в якості золота. Це були досить цінні речі. Наприклад, взимку 1896 року під час Клондайкської золотої лихоманки в Доусоні (у Канаді) самою великою проблемою стало проведення дозвілля.
1 100 осіб, які там залишилися зимувати, не могли нічого знайти для проведення свого вільного часу. У них були запаси їжі, дров, одягу, але ніхто не думав про те, щоб взяти з собою об’єкти, які б могли розважити їх у той період. Ці дні їм належало провести у темряві.
Газети і книги були дуже зачитаними і їх цінували, як золото. Пізніше з’ясувалося, що в Доусоні існує 9 книг, які перебувають в приватній власності, з них 5 є власністю подружжя Біррен. Чарлі Біррен здавав книги в оренду по 2 унції золотого піску за день, отримуючи з кожної книги по 34 долари на добу. Книги читали при світлі сальної свічки і обходилися з ними, як з дорогоцінностями.
Найцікавішою з фамільного зібрання Биррен була книга Квіди «Під двома прапорами», що її всі хотіли отримати у своє розпорядження. Містер Біррен, «виходячи з кон’юнктури ринку» та через відсутність серйозної конкуренції, підняв ціну на неї до трьох унцій в день.
Один англієць випадково привіз із собою старий номер журналу «Tit-Bits» і потім дякував Богові за цю випадковість. Журнал виявився в деякому роді «маленьким золотим розсипом», що приніс своєму власникові золотого піску в сто разів більше своєї ваги, хоча англієць, пускаючи свій журнал «в оборот», просив за його прочитання лише одну унцію.
1 100 осіб, які там залишилися зимувати, не могли нічого знайти для проведення свого вільного часу. У них були запаси їжі, дров, одягу, але ніхто не думав про те, щоб взяти з собою об’єкти, які б могли розважити їх у той період. Ці дні їм належало провести у темряві.
Газети і книги були дуже зачитаними і їх цінували, як золото. Пізніше з’ясувалося, що в Доусоні існує 9 книг, які перебувають в приватній власності, з них 5 є власністю подружжя Біррен. Чарлі Біррен здавав книги в оренду по 2 унції золотого піску за день, отримуючи з кожної книги по 34 долари на добу. Книги читали при світлі сальної свічки і обходилися з ними, як з дорогоцінностями.
Найцікавішою з фамільного зібрання Биррен була книга Квіди «Під двома прапорами», що її всі хотіли отримати у своє розпорядження. Містер Біррен, «виходячи з кон’юнктури ринку» та через відсутність серйозної конкуренції, підняв ціну на неї до трьох унцій в день.
Один англієць випадково привіз із собою старий номер журналу «Tit-Bits» і потім дякував Богові за цю випадковість. Журнал виявився в деякому роді «маленьким золотим розсипом», що приніс своєму власникові золотого піску в сто разів більше своєї ваги, хоча англієць, пускаючи свій журнал «в оборот», просив за його прочитання лише одну унцію.
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити