«Яблучні» книги

   21 жовтня  відзначають Всесвітній День яблук. Яблуня – найпопулярніше фруктове дерево у світі і цілком заслуговує такого свята на свою честь. День яблук розпочався з ініціативи благодійної організації «Common Ground», що у 1990 році заснувала свято з метою  привернути увагу до порятунку традиційних сортів яблук і відновленню фруктових садів Англії.

   Ми бажаємо Вам залізного здоров'я, якого так багато в яблуках. Адже, як кажуть у Великобританії:  «Яблуко на день і ніяких лікарів». Пропонуємо Вам книги, назви яких пов’язані з цим дуже смачним фруктом.

 І.О. Бунін «Антонівські яблука». Книга є  яскравим зразком ліричної російської прози початку XX ст. Автор-оповідач згадує своє недавнє минуле, життя в маєтку, пронизане «тонким ароматом опалого листя і запахом антонівських яблук», що дарувало маленькі домашні радості. Читач, занурюючись в атмосферу дворянського провінційного життя, відчуває щемливий смуток від безповоротності минулих часів.

   Рей Бредбері «Золоті яблука сонця». У цьому збірнику оповідань письменник вперше  відходить від наукової фантастики, публікуючи реалістичні історії, казки та детективи, а фантастичні розповіді зводить до замальовок. Ця відмінна книга розкриває всі грані Бредбері-прозаїка.

  Джон Голсуорсі «Цвіт яблуні». Перша любов для Меган, героїні новели, виявилася останньою. Дівчина не змогла пережити зраду коханої людини і пішла з життя. Страшна розв’язка любовної історії наздоганяє героя у зрілому віці: «Що ж я зробив поганого?» – запитує себе респектабельний та добропорядний чоловік, і не знаходить відповіді...

  Діна Рубіна «Яблука із саду Шліцбутера». Це одне з найскладніших оповідань популярної письменниці, дуже багате на порівняння і метафори. Його дія відбувається одночасно у чотирьох часах: уроки війни, про які автор знає лише з розповідей старших, в дитячі роки життя автора, в недалекому минулому часів «застою» і в сучасному періоді повальної гласності. 

    Анна Берсенєва «Яблука з чужого раю». Сім’я Єрмолових виглядає в очах людей щасливою: чоловік успішно займається бізнесом, дружина видає журнал з мистецтва, син вчиться в університеті. Але Єрмолови не вважають, що живуть в раю. Свій сорокарічний ювілей Анна Єрмолова зустрічає з гірким почуттям – у чоловіка давно є інша сім’я, в якій росте дочка.