понеділок, 27 жовтня 2014 р.

Визволення України від німецько-фашистських загарбників


     28 жовтня 2014 року – відзначається 70-та річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників. Відзначення цієї знаменної дати було встановлено Указом Президента України № 836 від 20 жовтня 2009 року з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні.
   В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

     Визволення України почалося під час Сталінградської битви (листопад 1942–лютий 1943 рік), яка поклала початок корінному перелому у війні на користь Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Перші населені пункти України в східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Остаточне ж визволення українських земель почалося в ході Курської битви (5 липня–23 серпня 1943 року).
      3 серпня 1943 року на Бєлгородсько-Харківському напрямку розпочалась наступальна операція під кодовою назвою ­­«Полководець Рум’янцев».
      З 11 серпня 1943 року п’ять армій Степового фронту (53-а генерал-майора І.М. Манагарова, 57-а генерал-лейтенанта М.Д. Гагена, 69-а генерал-лейтенанта В.Д. Крючонкіна, 7-а гвардійська генерал-лейтенанта М.С. Шумілова, 5-а гвардійська танкова армія генерал-лейтенанта П.О. Ротмістрова) перейшли у рішучий наступ на Харків з районів міст Чугуєва і Вовчанська. Форсувавши Сіверський Донець, наші війська 13 серпня 1943 року вийшли до зовнішнього оборонного рубежу німецьких військ. 17 серпня зав’язалися бої на околицях міста. 22 серпня І.С. Конєв дав наказ про нічний штурм ворожих позицій. До середини дня 23 серпня місто Харків було очищене від окупантів.
      У вересні-жовтні 1943 року розгорнулася героїчна битва за Дніпро, уздовж якого німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони («Східний вал»). Кульмінацією бити за Дніпро було визволення від окупантів Києва. Сталін, ігноруючи реальне співвідношення сил, наказав за будь-яку ціну звільнити Київ до річниці Жовтневої революції 1917 року. Ціною величезних людських втрат радянські війська 6 листопада 1943 року звільнили місто. За визволення столиці України понад 1000 солдатів і офіцерів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.
  1944 року радянське командування силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 мільйонів осіб, здійснило серію блискучих наступальних операцій, остаточно визволивши територію України. Радянським військам протистояла гітлерівська група армій «Південь» (командувач – генерал-фельдмаршал Е. Манштейн, із березня – генерал В. Модель), яка налічувала 1,8 мільйонів осіб. Отже, битва за визволення України тривала 22 місяці (див. табл.). Після вигнання ворога з української землі бойові дії перемістилися на територію Центральної та Південно-Східної Європи. Війська 1-го Українського фронту визволяли від гітлерівських загарбників польські землі, а у квітні-травні 1945 року разом з Білоруськими фронтами провели Празьку операцію, у ході якої був завершений розгром нацистської Німеччини, штурмували Берлін. 2, 3, 4-й Українські фронти взяли участь у звільненні від нацистської окупації Румунії, Угорщини, Болгарії, Югославії, Австрії, Чехословаччини. Війська 2-го Українського фронту брали участь і в розгромі Квантунської армії Японії на Далекому Сході. 


Етапи визволення України в 1944 році  

Січень—лютий 1944 року
Житомирсько-Бердичівська операція
Війська 1-го Українського фронту завдали поразки групі армій «Південь» і створили можливість оточення ворожих військ на Корсунь-Шевченківському виступі.
Корсунь-Шевченківська операція
Війська 1-го і 2-го Українських фронтів перейшли в наступ на Корсунь-Шевченківському виступі й 28 січня з’єдналися в районі м. Звенигородки; 8 лютого німецькому командуванню було пред’явлено ультиматум, але ворог продовжував чинити опір; 10 лютого розпочалась операція з ліквідації Корсунь-Шевченківського угруповання фашистів; 17–18 лютого 1944 року фашистські війська здійснили останню спробу вирватися з оточення, однак це вдалося лише їх невеликій частині; було створено умови для подальшого визволення Правобережжя, ворог утратив убитими 55 тис. солдатів і офіцерів, понад 18 тис. потрапили в полон, радянські війська захопили велику кількість бойової техніки і озброєння.
Наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку
Одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту (за підтримки партизанських загонів Сабурова, Федорова, Бегми та ін.) у складних умовах заболоченої місцевості та бездоріжжя розгорнули наступальні дії на рівненсько-луцькому напрямку; було звільнено Луцьк, Рівне, Проскурів, Тернопіль, Вінницю.
Нікопольсько-Криворізька операція
30–31 січня 1944 року війська 3-го та 4-го Українських фронтів розгорнули наступ на нікопольсько-криворізькому напрямку; війська раптовими ударами прорвали оборону німців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, визволили Нікополь (8 лютого) та Кривий Ріг (22 лютого).
Березень – травень 1944 року
Проскурівсько-Чернівецька операція
У результаті наступу військ 1-го Українського фронту (4 березня–17 квітня) вороже угруповання було розколоте на дві частини; радянські війська вийшли в передгір’я Карпат.
Умансько-Ботошанська операція
5 березня–17 квітня війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію; 26 березня вийшли до державного кордону СРСР і перенесли бойові дії на територію Румунії – країни-союзниці фашистської Німеччини.
Одеська операція
Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту 28 березня визволили Миколаїв, 10 квітня – Одесу.
Визволення Криму
Війська 4-го Українського фронту, Приморська армія та моряки Чорноморського флоту розбили Кримське військове угруповання фашистів і визволили Кримський півострів (8 квітня–12 травня); 17-та німецька армія втратила понад 100 тис. осіб убитими та полоненими, майже всю бойову техніку; Чорноморський флот повернув свою основну базу в Севастополі й одержав можливість активізувати бойові дії проти Румунії.
Липень – жовтень 1944 року
Бої на рава-руському і львівському напрямках
У результаті потужного наступу були оточені значні сили ворога під Бродами (Львівська область) – вісім дивізій кількістю до 60 тисяч осіб; у боях було знищено понад 38 тисяч гітлерівців, понад 17 тисяч взято в полон; серед розбитих сил вермахту була дивізія СС «Галичина», яка втратила більше половини свого складу, з оточення вирвалося лише 3 тисячі осіб.
Львівсько-Сандомирська операція
Під час успішного наступу (13 липня–29 серпня) була знищена група гітлерівських армій «Північна Україна».
Яссько-Кишинівська операція
Війська 2-го та 3-го Українських фронтів (20–29 серпня) розбили групу гітлерівських армій «Південна Україна».
Карпатсько-Ужгородська операція
У жовтні 1944 року завершилося визволення всієї території України. 27 жовтня був звільнений від окупантів Ужгород, а 28 жовтня – решта населених пунктів Закарпатської України.

     За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
  Воїни-українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацистською Німеччиною та її союзниками. Радянськими бойовими нагородами було відзначено 2,5 мільйонів осіб. Українцями були маршали С. Тимошенко, Р. Малиновський, А. Єрьоменко, П. Рибалко, С. Руденко, генерали – В. Герасименко, П. Жмаченко, К. Москаленко, І. Кириченко та інші. Маршали й генерали українського походження очолювали більше половини з 15 фронтів, які діяли в період боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
    На відзнаку мужності й героїзму українського народу, який захищав свою землю від поневолювачів, почесне звання «Місто-герой» було присвоєно містам Київ, Одеса, Керч і Севастополь.

Немає коментарів:

Дописати коментар