28 грудня у всьому світі відзначають Міжнародний день кіно. Саме в цей день у Парижі у 1895 році в «Гранд-кафе», розташованому на бульварі Капуцинів, був організований перший сеанс кінематографа – демонстрація знаменитого фільму «Прибуття потягу на вокзал Ла Сьота». Його влаштували брати Люм’єр, яких й прийнято вважати створювачами даного виду мистецтва.
Щорічно у світовий прокат виходить велика кількість кінострічок різних жанрів, у тому числі екранізацій знаменитих творів. Здається, що секрет гарної екранізації – точно слідувати за автором книги. Проте багато найуспішніших екранізацій виграють не за рахунок точного прочитання оригіналу, а через нове, своєрідне переосмислення.
Пропонуємо згадати відомі екранізації, при створенні яких сценарист і режисер не йшли за письменником, а створили свій, окремий, особливий і незалежний твір.
«Собака Баскервілів» за книгою Артура Конан Дойля (реж. Ігор Масленников, 1981 р.). Цей знаменитий твір із серії пригод про Шерлока Холмса та доктора Ватсона – справжній трилер, історія, що леденить душу. До речі, в англійській екранізації показані розтин тіла в морзі і понівечені трупи.
Фільм Ігоря Масленникова – це дотепний, інтелектуальний детектив, а зовсім не трилер. Чого тільки варта блискуча гра відомих акторів – милий дурень Генрі Баскервіль у виконанні Микити Михалкова; Олександр Адабашьян, який зробив Берімора знаковим персонажем і запустив у народний фольклор фразу «Вівсянка, сер!»; лиходій Степлтон у виконанні Олега Янковського не видається хворим психопатом, а просто досить дотепним негідником; і, звичайно ж, Василь Ліванов і Віталій Соломін зіграли Холмса і Ватсона не такими, як задумував їх автор, а такими, як ми уявляємо собі англійських джентельменів.
І нехай хтось скаже, що це погана екранізація!
«Собаче серце» за книгою Михайла Булгакова (реж. Володимир Бортко, 1988 р.). Ця книга – сатиричний фейлетон, що висміює люмпенів (декласованих й деморалізованих верств населення, що опинилися на «дні» суспільства, які швидко піднімаються по службових сходах.
Фільм Володимира Бортка – це трагічно-епічний твір. Історія перетворення доброго і розумного пса на злу і тупу людину проходить всі стадії – від смішного (коли Шариков грає на балалайці перед вченими) до страшного (коли віриться, що він може вбити людину і зґвалтувати уподобану йому дівчину). Глядачам абсолютно ясно, чим закінчиться боротьба професора і Швондера, життя напівголодної секретарки Васнецова – «дівчини» Шарикова, благородного Борменталя та інших героїв.
Нам здається, що у цього фільму ніколи не буде ремейка. Не уявляємо, як можна екранізувати цю книгу ще краще.
«Д’Артаньян і три мушкетери» за книгою Олександра Дюма «Три мушкетери» (реж. Георгій Юнгвальд-Хількевич, 1978 р.). Знаменитий авантюрно-пригодницький роман розповідає про дружбу чотирьох друзів, що супроводжується переслідуваннями, дуелями, політичними інтригами і вбивствами.
Екранізація ж цієї книги перетворилася на мюзикл – ніякої політики, ніяких кривавих сцен, тільки дружба, честь, любов і багато пісень, що, навіть через 35 років їх продовжують співати. А Михайла Боярського багато хто вважає кращим Д’Артаньяном всіх часів і народів.
А чого Ви очікуєте від екранізацій? Віддаєте перевагу, коли режисер показує нове бачення знайомого твору або вважаєте за краще максимальне наближення до тексту книги?
Немає коментарів:
Дописати коментар