Читаючи книги, ми підсвідомо приміряємо на себе образи героїв і підбираємо варіанти поведінки в тій чи іншій ситуації. Якщо герої поводять себе нормально, мислять стандартно і логічно – проблем не виникає. Набагато цікавіше, коли герой, наприклад, страждає від психічних розладів: у такому разі його вчинки не піддаються прогнозуванню і здоровому глузду.
Представляємо найвідоміші книги, герої яких божевільні. Чому вони такі, заради чого живуть і чого прагнуть? – про це розповідають автори на сторінках своїх творів.
Федір Сологуб «Дрібний біс». Відомий роман російського класика, що називають книгою-попередженням: якщо жити так само, як герої твору, то в майбутньому неодмінно трапиться катастрофа. Головний герой прагне отримати місце інспектора, для чого відвідує найвпливовіших осіб міста. Він стикається з наклепом, плітками, чутками, обманом і розуміє, що у такої Росії немає майбутнього. У підсумку все завершується вбивством і божевіллям, що взагалі передбачувано.
Кен Кізі «Політ над гніздом зозулі». Дія роману відбувається в психіатричній лікарні. Одним з головних героїв є волелюбний пацієнт Макмерфі, переведений з в'язниці. Передбачається, що він симулював психічний розлад тільки для того, щоб уникнути каторжних робіт. Інші пацієнти представлені в романі, можливо, не як душевнохворі, а як нормальні люди, які відкинуті хворим суспільством.
Перекладений на багато мов, роман вважається класикою світової літератури і навіть через кілька десятиліть не залишає нікого байдужим.
Деніел Кіз «Квіти для Елджернона». Роман гарантує масу емоцій – позитивних, негативних, змішаних... Його центральна тема – існування людини, неповноцінної з точки зору сучасного суспільства, її бажання жити, любити, розвиватися. Історія недоумкуватого, який хотів стати розумним, тільки щоб його любили, не сприймається як фантастика – вона страшна, пронизлива, сумна й що змушує замислитися. За короткий час людина відчуває радість, надію, любов, визнання – почуття, що раніше були їй недоступні. Книга важка, але прочитати її варто: вона вчить бути добрішими, терпеливішими та чуйними.
Б.І. Елліс «Американський психопат». Роман написаний від імені психопата і більш ніж на дві третини складається з детального опису сцен насильства. Чоловіки в його руках вмирали швидко і практично безболісно – від сокири або пістолета, жінки ж – довго і болісно, приходячи до свідомості і знову втрачаючи її від жаху.
Роман довгий час відмовлялися друкувати, тим не менш, він отримав всесвітню популярність.
Уінстон Грум «Форрест Гамп». Це одночасно і жорстка сатира на суспільство США зразка 70-х років XX століття, і втілення міфу про «американську мрію». Форрест Гамп (що в перекладі означає «лісовий бовдур») – розумово відсталий юнак, який на своєму життєвому шляху зустрічає дивних людей і робить відважні і правильні вчинки, на які зважиться не кожна розсудлива людина.
Стівен Кінг «Секретне вікно, секретний сад». Робити напівбожевільними головних героїв своїх романів – у традиціях цього автора. Цього разу він зображує дивного здорованя Блейза, якому часто сниться померлий друг. Ці сни провокують його на вчинення незаконних, але досить прибуткових дій. Герой може здатися грубим, смішним, дурним, сумним, але він не дурень, а просто інший.
Немає коментарів:
Дописати коментар